Більшість біженців з України оселилися в Англії у невеликих містечках та селах – Новини Харкова
П’ятниця, 7 Жовтня
Shadow

Більшість біженців з України оселилися в Англії у невеликих містечках та селах

Минуло понад шість місяців від початку російського вторгнення в Україну й мільйони українських біженців залишили свої домівки у пошуках безпеки в інших країнах. У березні 2022 року уряд Великобританії запустив програму «Дома для України», незвичну для Великобританії схему, яка дозволяє британцям спонсорувати візу для окремих біженців та розмістити їх у своїх будинках.

Станом на 6 вересня 2022 року 66 825 українців прибули до Англії за схемою «Дома для України».

Примітно, що українські біженці, які прибули за цією схемою, непропорційно мешкають у селах та малих містах, а не у міських центрах, пише citymonitor.

У Юлгрейві, селі в Дербішир-Дейлсі з населенням близько 1000 осіб, проживає 21 українець. У місцевій початковій школі, де зазвичай навчається 70 дітей, зараз шість українців.

Фактично серед десяти місцевих органів влади, в яких проживає найбільше українців на душу населення, у перших дев’яти щільність населення становить менше 350 осіб на квадратний кілометр.

Дербішир-Дейлс, муніципалітет, куди входить Юлгрейв, очолює список біженців  на душу населення. По всій Англії місцева влада в середньому прийняла 1,2 українця на 1000 жителів, тоді як Дербішир-Дейлс прийняв 302 українці за схемою спонсорства, що еквівалентно більш ніж 4 біженцям на 1000 жителів.

Дербішир-Дейлс прийняв приблизно таку ж кількість українців, як Манчестер чи Бредфорд, незважаючи на те, що в цих місцях проживає понад 0,5 мільйона людей.

Із 66 825 українців в Англії за схемою «Будинки для України» майже половина проживає у найменш населених районах країни.

При цьому немає сильної кореляції між кількістю українців, які спонсоруються за схемою «Дома для України», та чисельністю докризового українського населення у певному районі. Основна причина цього в тому, що райони з великим населенням з України та Східної Європи також, як правило, є міськими, де люди мають будинки невеликого розміру і з меншою ймовірністю мають у своєму розпорядженні зайві спальні.

Найбільшу кількість українців розмістили ті регіони, де є великі будинки з великою кількістю спалень. У таких районах, як Сток-он-Трент та Барнслі, де менше ніж 2% будинків мають п’ять і більше спалень, проживає найменша кількість українців. Для порівняння, Уеверлі прийняв 3,6 українця на кожну 1000 звичайних населення, і майже 10% — це будинки з п’ятьма спальнями.

У середньому по Англії перепис 2011 року показав, що 4,6% будинків мають п’ять або більше спалень, причому в Дербішир-Дейлс і Південному Кембриджширі показники набагато вищі від середнього. Саме у таких сільських регіонах і приймають українців.

У той же час, хоча сільські спільноти можуть надавати істотну підтримку, у селах є й проблеми – вони досить ізольовані і благодійним організаціям та державним установам важче контролювати те, як там мешкають біженці. Наприклад, українці в Юлгрейві зіштовхнулися з практичними проблемами, такими як пошук роботи та дорогі поїздки на уроки англійської мови або зустрічі у центрах зайнятості у навколишніх містах.

Тепер, коли наближається термін у шість місяців з моменту запуску схеми, виникає і нова проблема: господарі брали на себе зобов’язання лише на шестимісячний строк, і далеко не всі готові й надалі розміщувати українців. Спонсори, українці та активісти чекають, що якесь рішення запропонує уряд, але влада поки що мовчить.

Будьте постійно у курсі подій – підписуйтесь на канал «Новини Харкова» у Google новини.



ВІД MY.UA


ВІД LUCKYADS


ВІД ads2.bid


Від Giraff


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.